- кинджал
- [киенgа/л]
-ла, м. (на) -л'і, мн. -лие, -л'іў
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
кинджал
Смотреть что такое "кинджал" в других словарях:
кинджал — а, ч. Холодна зброя у вигляді гострого з обох боків клинка, що звужується до кінця … Український тлумачний словник
кинджал — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
кинджальний — а, е. 1) Прикм. до кинджал. Кинджальне лезо. || Зробл. кинджалом. Кинджальна рана. 2) перен. Подібний до кинджала, який нагадує кинджал. 3) перен. Стрімкий і дуже сильний (про удар, атаку і т. ін., переважно в якій небудь спортивній грі). ••… … Український тлумачний словник
штилет — Штилет: крадіж [VII] ніж, кинджал [25] стилет [23] стилет, кинджал [12] … Толковый украинский словарь
запоясник — а, ч., заст. Кинджал … Український тлумачний словник
кинджально — присл. Подібно до кинджала, нагадуючи кинджал … Український тлумачний словник
клинок — нка/, ч. 1) Зменш. до клин. 2) Те саме, що лезо. || Про шаблю, кинджал і т. ін. 3) діал. Забитий у стіну кілочок для вішання чого небудь … Український тлумачний словник
крис — у, ч. Сталевий кинджал зі змієподібним вигином леза, зброя народів Малайзії та Індонезії … Український тлумачний словник
стилет — а, ч. 1) Невеликий кинджал із дуже тонким і гострим клинком (звичайно тригранним). 2) мн. стиле/ти, ів. Те саме, що спікули 2) … Український тлумачний словник
чингал — а, ч., заст. Кинджал … Український тлумачний словник
